_edited.png)
Майбутнє Східної Європи - такою була тема обраних запрошених дослідників Кельнської/Боннської академії у вигнанні, заснованої у 2022 році, та їхніх академічних наставників з Кельнського та Боннського університетів. Міждисциплінарна зимова школа надала можливість представити дослідницькі проекти українським, російським та білоруським стипендіатам Академії, а також вступити у діалог з іншими представниками академічної спільноти. Як підкреслили на відкритті Зимової школи професор доктор Йоганна Хей, проректор з міжнародних відносин Кельнського університету, та професор доктор Біргіт Ульріке Мюнх, проректор з міжнародних відносин Боннського університету, питання майбутнього Східної Європи є центральним у питаннях демократії, підтримки миру та прав людини в Європі. "Ми хотіли б заохотити наших запрошених науковців продовжити свої дослідження в Кельнському та Боннському університетах, щоб зробити свій внесок у бачення сталого мирного майбутнього для Східної Європи", - зазначила професор, доктор Йоганна Хей у своїй вступній промові. Професор д-р Біргіт Ульріке Мюнх підкреслила: "Наукові дослідження, обмін та співпраця є протиотрутою від ксенофобії та війни, наука створює діалог та відіграє вирішальну роль у кроках до миру".
Професор д-р Анжеліка Нусбергер, директор Академії європейського захисту прав людини, та професор д-р Клаус Кресс, завідувач кафедри німецького та міжнародного кримінального права, директор Інституту кримінального права та кримінального процесу Кельнського університету, пролили світло на політичну ситуацію в Україні та Росії з юридичної точки зору. Члени Академії д-р Сергій Масол та д-р Гліб Богуш доповнили правовий горизонт своїми лекціями на теми міжнародної кримінальної юрисдикції та міжнародного кримінального права.
Історичний вимір розвитку німецької та міжнародної східноєвропейської політики з 1989 року проаналізували у своїх пленарних доповідях професор, доктор Мартін Ауст, завідувач кафедри історії та культури Східної Європи Інституту історії Боннського університету, та професор, доктор Фабіан Клозе, завідувач кафедри міжнародної історії та історичних досліджень миру і конфліктів Інституту історії Кельнського університету.
Історик д-р Тетяна Хріпаченко розповіла про взаємозв'язки між російськими емігрантами та міжнародним правом в історії Радянського Союзу з 1918 по 1939 рр. Д-р Анна Медведовська та д-р Катерина Міхеєнко охопили тематику від Середньовіччя до сучасних дослідницьких дебатів в Україні своїми доповідями про майбутнє вивчення Голокосту в Україні після здобуття незалежності та про концепції розвитку архітектури Київської Русі відповідно.
Окрім правової та історичної тематики, соціологічні, культурологічні та лінгвістичні перспективи сприяли жвавим дискусіям серед учасників Зимової школи: Д-р Дар'я Виставкіна обговорила тему поляризації цивільного населення України під впливом російської агресії, а лекція культуролога д-ра Ірини Петрової про культурні практики під час війни також була добре сприйнята як членами Академії, так і аудиторією. У своїй лекції політолог Сергій Акопов представив "політику ізоляції", яку проводить російська держава у зв'язку з темами мужності та самотності. Доповідь запрошеного науковця з Білорусі була присвячена соціолінгвістичному аналізу білоруської мови як інструменту опору російському імперіалізму. Лекція д-ра Галини Матвієнко про "зелену" економіку як центральний фактор сталого розвитку в Україні також торкнулася соціально-економічних аспектів під час Зимової школи.
Професор д-р Андреас Хайнеманн-Грюдер, почесний професор Інституту політології та соціології, старший науковий співробітник CASSIS та BICC при Боннському університеті, та професор д-р Крістоф Вітценрат, кластерний професор Боннського центру досліджень залежності та рабства, обговорили, як закінчуються війни та яке бачення можливе для часу після завершення російської агресивної війни, а також аспекти визволення та залежності в історії Росії.
Програму доповнили два зовнішні спікери: професор доктор Адам Боднар, професор Університету соціальних і гуманітарних наук SWPS (Варшава) та запрошений науковий співробітник Кельнського університету, і доктор Гражина Барановська, постдокторський науковий співробітник в Школі Герті (Берлін) імені Марії Склодовської-Кюрі та доцент Польської академії наук. Вони представили свій досвід на такі теми, як майбутнє Ради Європи та міжнародні правові зобов'язання щодо зниклих безвісти.
Академічні лекції та дискусії були доповнені культурною програмою, під час якої учасники Академії зокрема відвідали Кельнський собор та Будинок історії в Бонні.
Заключна дискусія про майбутнє Європи в цілому включала особисті висловлювання учасників, а також бачення і думки про мирне майбутнє Європи і про внесок, який може зробити в це німецька політика.
Після того, як учасники Зимової школи попрощалися з ректором Боннського університету, професором, доктором Міхаелем Хохом та проректором з міжнародних зв'язків, професором, доктором Біргіт Ульріке Мюнх, дослідники з України, Росії та Білорусі мали можливість обмінятися думками зі своїми наставниками та колегами з Кельнського та Боннського університетів про минулі чотири дні та майбутні дослідницькі проекти і співпрацю під час святкового прийому. Зимова школа була організована за підтримки Фонду Марги та Курта Мельгаард.
Чотириденна зимова школа дозволила членам академії та їхнім наставникам обмінятися інформацією про свої дослідницькі проекти у спокійній та колегіальній робочій атмосфері на високому науковому рівні, познайомитися особисто та налагодити контакти. Колегіальна і гармонійна співпраця, що склалася, є основою для майбутньої роботи Кельнської/Боннської академії у вигнанні і має стати підгрунттям для обережного оптимістичного погляду на спільне майбутнє для всієї Європи.
Photos: © Volker Lannert/Universität Bonn und Fabius Wittmer/Universität Köln